15 травня - день, коли біль не вщухає, а серце стискається від невимовної туги. День скорботного нагадування про непоправну втрату та безмежну вдячність за подвиг Героя.
15 травня - день, коли біль не вщухає, а серце стискається від невимовної туги. 
День скорботного нагадування про непоправну втрату та безмежну вдячність за подвиг Героя. 
КОНДРАЩЕНКО ВЛАДИСЛАВ ОЛЕГОВИЧ (16.10.1994 - 15.05.2022) 
Йому назавжди 28... 
Старший солдат, боєць 227-го батальйону ТрО, навідник вогню. 
Він став на захист України ще у 2016 році, бо не міг інакше. Добрий, щирий, ввічливий, вірний - людина-світло, яка тримала небо над нами. 
Влад загинув, виборюючи кожен метр рідної землі на Харківщині - захищаючи Старий Салтів та Ізбицьке. 
Він так багато не встиг...
Не встиг дочекатися перемоги, не встиг знову обійняти дружину, не встиг зайвий раз прошепотіти мамі, як сильно її любить. 
Він був її єдиним сином - її гордістю, її крилами та материнським щастям.
Найболючіший шрам цієї війни: Влад не встиг обійняти свою донечку Алісу. 
Маленька квіточка народилася всього через два дні після того, як тато пішов у вічність. Тепер він оберігає її янголом із небес... 
Влад пішов на фронт, бо понад усе вірив у майбутнє своєї родини та своєї держави. І це майбутнє сьогодні живе в його доньці, у кожному нашому мирному ранку, вибореному такою страшною, непомірною ціною.
Ми пам’ятаємо його подвиг. Довічна шана і слава Герою! Співчуття та низький уклін родині...
