Опіка та піклування

Опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування, і є однією з сімейних форм влаштування таких дітей (поряд з усиновленням, влаштуванням у прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу), з метою забезпечення особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, піклування – над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених частинами 3,4 статті 60 Цивільного кодексу України.

Опіка, піклування над дітьми встановлюється до повноліття дитини (якщо батьки померли, покинули дитину, не можуть піклуватись про дитину за станом здоров’я тощо) або на визначений термін (батьки відбувають покарання за скоєння злочину, перебувають під слідством тощо).

Хто може бути опікуном, піклувальником дитини?

Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника.

Якщо на опікунство претендує декілька осіб, то перевага надається:

1. Родичам дитини (незалежно від місця проживання).
2. Cім’ї, в якій дитина проживала на момент виникнення питання про встановлення опіки (піклування).

Не можуть бути опікуном, піклувальником дитини особи, які:

• • не досягли 18 років;
  • визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
  • перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
  • раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опуку чи піклування було припинено;
  • позбавлені батьківських прав;
  • інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
  • засуджені за скоєння тяжкого злочину.

У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування. Бесіда з дитиною проводиться працівником служби у справах дітей з урахуванням її віку, обставин, за яких вона втратила батьківське піклування, не принижуючи гідність дитини та осіб, які виявили бажання взяти її під опіку, піклування. 

Встановлення опіки, піклування.

Встановлення опіки над малолітньою особою або встановлення піклування над неповнолітньою особою в судовому порядку допускається лише у тому випадку, якщо під час розгляду судом будь-якої пов’язаної з дитиною справи стане відомо, що дитина позбавлена батьківського піклування. У всіх інших випадках встановлення опіки або піклування відбувається за рішенням органу опіки та піклування.

З питань встановлення опіки та піклування потрібно звертатись до служби у справах дітей  за місцем проживання дитини, яка виявила бажання стати опікуном, піклувальником. (Зразок Заяви)

Згідно п. 39 постанови КМУ від 24 вересня 2008 року № 866 особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, за направленням служби у справах дітей,  зобов’язані пройти курс навчання з проблем виховання таких дітей (за винятком осіб, які бажають усиновити дитину) в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. 

Документи необхідні для встановлення опіки та піклування. 

(Зразок Заяви)

Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання:

1. Копію документа, що посвідчує особу.
2. Копію реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків або інформацію про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу) (за наявності).
3. Копію документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).
4. Довідку про заробітну плату за останні шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік.
5. Копію свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі).
6. Висновок про стан здоров’я заявника, складеного за формою згідно з додатком 5 (постанова КМУ від 24 вересня 2008 року № 866).
7. Довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника.
8. Документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
9. Документ, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) заявника та членів його сім’ї, які проживають з ним на спільній житловій площі.
10. Довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявником.
11. Письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або написана власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), підпису посадової особи та дати.
12. Згоду другого з подружжя, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально (якщо особа, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, перебуває у шлюбі).

Заяву може бути подано в паперовій формі безпосередньо під час особистого прийому в службі у справах дітей або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг та інтегровані з ним інформаційні системи Мінсоцполітики, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. У заяві зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), дані документа, що посвідчує особу, номер телефону та адреса електронної пошти.

Опікун, піклувальник зобов’язується:

• виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, психічний стан, фізичний і духовний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечувати її догляд і лікування;
• створювати належні побутові умови та умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти;
• вживати заходів до захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

 Опікун, піклувальник має право:

• самостійно визначати способи виховання з урахуванням думки дитини і рекомендацій органу опіки та піклування, вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду; 
• давати згоду на усиновлення підопічного;
• самостійно здійснювати витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок призначеної державної допомоги, пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного;
• представляти інтереси підопічного в установах, організаціях, закладах.

Соціальний супровід дітей, які перебувають під опікою, піклуванням.

 Соціальний супровід дітей, які перебувають під опікою, піклуванням здійснюється центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання дитини з опікуном/піклувальником.

Опіка, піклування припиняється в разі:

- передачі дитини батькам (усиновлювачам);

- реєстрації шлюбу, надання повної цивільної дієздатності;

- смерті опікуна, піклувальника або підопічного.

 Звільнення опікунів (піклувальників) від їх обов’язків.

Орган, який встановив опіку, піклування, за заявою особи може звільнити її від здійснення повноважень опікуна, піклувальника.

Особа може бути звільнена від здійснення повноважень опікуна або піклувальника дитини у випадку, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню опіки, піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов’язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту.