Про селище

Велика Писарівка - селище міського типу, районній центр у Сумській області. Розташоване в південно-східній частині області, на лівому березі річки Ворскла, за 33 км від залізничної станції Кириківка. Населення на даний час складає близько  5000 чоловік.

Територія сучасної Великої Писарівки була заселена вже в ІІ-VI ст. На околиці селища виявлено ранньослов'янський могильник черняхівської культури, на південному заході від околиці, на березі Ворскли, виявлено також поселення бронзового та раннього залізного віку. Наприкінці XVII ст. тут знаходились хутори, які підпорядковувались одному з укріплень Бєлгородської оборонної лінії — місту Вільний.

Заснували Велику Писарівку вихідці з наддніпрянської України в 1709 році на землі, подарованій Петром І фельдмаршалу М. М. Голіцину за його участь в розгромі шведської армії Карла ХІІ. Майже 100 років володіли Писарівкою царські вельможі Голіцини, які почали заселяти навколишні території переселенцями із-за Дніпра. А в 1807 році Слободу, разом з її населенням, що налічувало 5215 душ, купив у Голіциних за 250 тисяч карбованців князь М. Б. Юсупов. Основним заняттям писарівців було хліборобство.

Здавна Велика Писарівка була центром народного кобзарського мистецтва на Слобожанщині. Ще в другій половині XVIII ст. тут заснували притулок для сліпих бандуристів. Звідси вийшли кобзарі Є. Х. Мовчан (1898–1968), С. А. Пасюга (1862–1933), Г. С. Кожушко (1879–1924).

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.

В економіці селища Велика Писарівка головну роль відіграє сільськогосподарське виробництво. Основні напрямки сільського господарства – тваринництво, вирощування зерна і цукрових буряків.

Серед найвидатніших уроженців та жителів Великої Писарівки мабуть можна назвати народного кобзаря Мовчана Єгора Хомича (19.IV (1.V). 1898, с. Велика Писарівка, с.м.т. Сумської області. 22.ІІІ.1968, м. Київ). Сліпий з самого дитинства. Учень С. Пасюги. У репертуарі («Невільницький плач», «Про самарських братів»), істор., побутові, жартівливі пісні. Виступав на Республіканській нараді кобзарів та лірників (1939), Всесоюзній нараді вивчення епосу сх. слов'ян (1955). На 4-му Міжнародному з'їзді славістів у Москві (1958). Нагороджений пам'ятною медаллю IV Міжнародного з'їзду славістів. 1978 у Великій Писарівці встановлено пам'ятник Мовчану Єгору Хомичу.